Маяк надії

Пам’яті президента Джеффрі Р. Холланда

Якось у підлітковому віці Джеффрі Р. Холланд настільки захопився тим, що відбувалося під час заходу, що втратив відчуття часу і майже не встигав повернутися ввечері додому у призначений час. Але все ж був шанс дістатися додому вчасно!

Джеффрі залишалося тільки одне: він помчав з одного кінця Сент- Джорджа, шт. Юта, до іншого і повернувся додому якраз вчасно.

Президент Джеффрі Р. Холланд, президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів, усе своє життя енергійно йшов до того, що є правильним. І для нього не було нічого важливішого, ніж завжди йти до світла євангелії Ісуса Христа.

У своєму першому виступі на генеральній конференції в якості члена Кворуму Дванадцятьох Апостолів президент Холланд сказав: “З усього, що викликає у мене захоплення і приносить радість, найбільшим є усвідомлення, що я маю можливість, як про це сказав Нефій, “говорити про Христа… втішатися у Христі… проповідувати Христа, і пророкувати про Христа” (див. 2 Нефій 25:26), де б я не був і з ким би не спілкувався, аж до свого останнього подиху. Безсумнівно, не може бути більш високої мети чи величнішого привілею”.

Хороше настане

Одна з тем, до якої постійно повертався президент Холланд, — це ділитися тією надією, яку дає євангелія, і словами підбадьорення, які містяться в ній, зі світом, що так часто цього потребує.

“Усім, кому, можливо, важко побачити те світло і знайти цю надію, — навчав він, — я кажу: тримайтеся. Продовжуйте старатися. Бог любить вас. Ситуація покращиться. Христос приходить до вас у Своєму “більш чудовому служінні”, маючи в майбутньому “кращі обіцяння”. Він ваш “первосвященник майбутнього доброго”.

Президент Холланд не боявся розповідати історії про те, як він занепадав духом, але з надією та вірою він завжди вважав, що найкраще ще попереду.

“Деякі благословення приходять раніше, деякі — пізніше, а деякі ми не отримаємо, поки не опинимося на небесах; але до тих, хто приймає євангелію Ісуса Христа, вони приходять. Про це я особисто свідчу”.

Надія ніколи не втрачається

На жовтневій генеральній конференції 2013 р. президент Холланд говорив про великі труднощі, яких зазнають люди, що мають проблеми з психічним здоровʼям або стикаються з емоційними розладами. Він розповів про випадок зі свого життя, коли сам відчував депресію, та все ж заохочував людей не втрачати надію.

“Вірте в чудеса, — навчав він. — Я бачив, як багато їх відбувалося тоді, коли все інше вказувало, що надію втрачено. Надія ніколи не втрачається”.

Президент Холланд з кількома дітьми з Кенії (в Единбурзі, Шотландія, у червні 2015 р.).

Є місце для кожного

Люди по всьому світу любили вчитися у президента Холланда. Він був взірцевим учителем, який давав кожній людині відчути, що їй раді і її цінують. Він щиро хотів, аби кожна людина знала, що для неї є місце в Церкві Ісуса Христа.

“[У Церкві] є місце для тих, хто говорить різними мовами, має різноманітні культурні традиції та живе в різних місцевостях, — навчав він. — Є місце для неодружених, для одружених, для великих сімей і для бездітних. Є місце для тих, хто одного разу мав питання стосовно своєї віри, і місце для тих, у кого вони ще залишилися. Є місце для людей із різною сексуальною орієнтацією. Коротше кажучи, є місце для кожного, хто любить Бога і шанує Його заповіді”.

Усе своє життя президент Холланд знаходив кожного, хто потребував підтримки або допомоги, і ніколи не переставав докладати всіх зусиль, щоб наближатися до Свого Спасителя, Ісуса Христа.