Переклад Книги Мормона

Джозеф Сміт переклав стародавній текст “даром і силою Бога”, який став Книгою Мормона. Його перша частина перекладу, яку він робив з Еммою Сміт і Мартіном Гаррісом, які тоді були для нього основними писарями, була загублена в 1828 році. Майже весь нинішній текст Книги Мормона було перекладено впродовж трьох місяців — між квітнем і червнем 1829 року, коли писарем був Олівер Каудері. Багато відомо про появу тексту Книги Мормона англійською мовою завдяки ретельному вивченню висловлювань Джозефа Сміта, його писарів та інших людей, безпосередньо пов’язаних з перекладом Книги Мормона.

Рукопис того, що Джозеф Сміт надиктував Оліверу Каудері та іншим, зараз відомий як оригінальний манускрипт, 28 відсотків якого уціліло. Цей манускрипт є підтвердженням заяви Джозефа стосовно того, що він надиктовував текст з іншої мови впродовж короткого періоду часу. Наприклад, у ньому є помилки, які свідчать про те, що писар почув слово неправильно, а не скопіював його неправильно з іншого рукопису. Крім того, в оригінальному рукописі зустрічаються деякі граматичні конструкції, більш притаманні близькосхідним мовам, ніж англійській, а це вказує на те, що мова, з якої здійснювався переклад, була не англійська.

Джозеф і його писарі писали про два інструменти, які використовувалися для перекладу Книги Мормона. Один інструмент, який називався в Книзі Мормона “тлумачами”, краще відомий святим останніх днів як “Урім і Туммім”. Джозеф знайшов ці тлумачі, які були заховані на горі разом з пластинами. Інший інструмент, який Джозеф Сміт знайшов у землі за кілька років до того, як забрав золоті пластини, був маленьким овальним каменем, або “каменем провидця”. У 1820-х роках, ще юнаком Джозеф Сміт, як і інші в ті дні, використовував камінь провидця, щоб шукати втрачені предмети і заховані скарби. Коли Джозеф з часом зрозумів своє пророче покликання, він дізнався, що міг використовувати цей камінь для вищої мети — перекладу Писань.

Писарі та інші, хто спостерігали за процесом перекладу, залишили багато розповідей, які прояснюють цей процес. У деяких розповідях сказано, що Джозеф вивчав символи на пластинах. У більшості розповідей ідеться про те, що Джозеф використовував тлумачі або камінь провидця. Згідно з цими розповідями, Джозеф клав тлумачі або камінь провидця у капелюха, прикладав до нього своє обличчя, щоб унеможливити потрапляння зовнішнього світла, і вголос вимовляв англійські слова, які з’являлися на цьому інструменті. Опис цього процесу нагадує уривок з Книги Мормона, в якому сказано про підготовку Богом каменя, “який буде сяяти в темряві, як світло”.

Писарі, які допомагали з перекладом, беззастережно вірили, що Джозеф перекладав божественною силою. Дружина Джозефа, Емма, була впевнена, що Книга Мормона перевищує здібності її чоловіка до письма. У 1831 році Олівер Каудері свідчив під присягою, що “Джозеф знайшов пластини, з яких перекладав книгу, два прозорі камені, що нагадують окуляри в срібній оправі. Що, дивлячись у ті камені, він міг читати англійською реформовані єгипетські символи, які були вигравіювані на пластинах”.

Питання, які виникали під час перекладу, були поштовхом для отримання багатьох перших одкровень, зараз записаних в Ученні і Завітах, та до важливих подій, таких як відновлення священства. Переклад і публікація Книги Мормона безпосередньо передували організації Церкви навесні 1830 року.

Пов’язані теми: Камені провидця, Друк і опублікування Книги Мормона, Консультації Мартіна Гарріса з науковцями, Переклад Біблії, зроблений Джозефом Смітом, Переклад Книги Авраама, Джозеф Сміт старший, Свідки Книги Мормона