Коли мене охопила паніка щодо майбутнього, Бог мені допоміг

На початку останнього року навчання здавалося, ніби весь світ довкола мене розсипається на шматки. Під час подання заяв до коледжів і на стипендії я дійсно сильно відчувала тривожність й надто довго обдумувала кожне рішення, яке приймала. Я хотіла вибрати досконалий шлях, щоб не зазнати невдачі.

Потім під час шкільного баскетбольного матчу у мене сталася панічна атака. Я була в темряві на вулиці й у мене було відчуття, наче я тонула. Та мить була найстрашнішою у моєму житті. Але Небесний Батько послав мені на допомогу певну людину ― ветерана війни, який зрозумів мою ситуацію і швидко зреагував, коли побачив, що мені важко дихати.

Пізніше я почала просити про допомогу замість того, щоб робити все самотужки. Я шукала відповіді та втішення, вивчаючи Писання та відвідуючи семінарію. Я навчилася відчувати себе гідною, щоб увійти до храму й отримати патріарше благословення, зосередившись на своїх стосунках з Небесним Батьком.

Він знає мене. Він бачить мене, і Він має план для мене та для всіх Своїх дітей. Іноді ти можеш бути тією людиною, яка ридає у темряві. Але Бог є. Ти ― Його улюблена дитина, і Він має для тебе божественну роботу.