Вступ

Мої дорогі брати і сестри, ми проводимо ці збори у час скорботи через смерть нашого любого Президента Рассела М. Нельсона. Я звертаюся до вас як президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів. На цій посаді мене було підтримувано на кожній з наших конференцій приходів, колів і на генеральних конференціях протягом останніх семи з половиною років.

Ми розпочинаємо цю піврічну генеральну конференцію, яка відбуватиметься, як заплановано, після місяців підготовки до неї. Промовців було призначено і музичний супровід вибрано Президентом Нельсоном…

Президент Нельсон розумів, наскільки важливою є генеральна конференція у наданні настанов святим на наступні місяці. Ми вшановуємо його дотриманням схваленого ним запланованого розкладу конференції…

Коротко віддаючи данину поваги, як належить на цій конференції, і у світлі вже сказаних нами слів вдячності, я хочу зазначити, що з любов’ю ставився до Рассела М. Нельсона й дізнався більше про євангелію і провідництво у євангелії завдяки моїй давній дружбі та тривалому спілкуванню з ним, ніж від будь-якого іншого з провідників, кого знав особисто. Він є для нас взірцем слуги і послідовника Господа Ісуса Христа.