“Нечесний тест на швидкість”, Друг, лют. 2026, сс. 34–35.
Нечесний тест на швидкість
Ніхто не дізнається, що вона ще пише відповіді. Це ж нічого такого, правда?
Реальна історія з США.
Емма міцно стисла олівець, коли вчителька роздавала завдання.
“А зараз проведемо тест на швидкість, — оголосила пані Малкольм. — У вас є п’ять хвилин, щоб розв’язати 93 приклади. Хто впорається вчасно, отримає наліпку з гепардом у свою таблицю успішності”.
Емма дуже хотіла наліпку з гепардом. Якщо отримаєш п’ять наліпок, то виграєш приз! Але приклади в тесті були дуже складними.
“Усі готові? — спитала пані Малкольм. — Тоді почали!”
Емма перегорнула свій аркуш і почала виконувати завдання. Їй доводилося ретельно обмірковувати кожне з них. Це було важко!
БЗЗЗЗЗЗЗЗ! Спрацював таймер, і Емма підстрибнула.
“Відкладаємо олівці!” — оголосила пані Малкольм.
Емма накрила свій аркуш рукою і продовжила писати відповіді. Що страшного, якщо вона ще допише кілька відповідей? Вона вже робила так раніше, і ніхто не помітив.
“Передайте свою роботу на перевірку тому, хто сидить поруч з вами, — сказала пані Малкольм.
Емма написала відповідь до останнього прикладу і тоді віддала свій аркуш.
Коли Еммі повернули її аркуш, угорі червоним було написано — 100%. Але на душі їй було не дуже добре.
“Усі підходьте, покажіть мені ваші роботи, щоб отримати наліпки”, — сказала пані Малкольм.
Емма підійшла зі своєю роботою до столу пані Малкольм.
“Еммо, можеш залишитися тут на хвилинку, будь ласка?” — спитала пані Малкольм.
Поки всі інші розмовляли, пані Малкольм обернулася до Емми: “Чи продовжувала ти писати відповіді навіть після того, як спрацював таймер?”
Обличчя Емми дуже почервоніло. Вона кивнула і подивилася вниз: “Так”.
“Ти робила це і раніше?”
Емма похитала головою: “Ні”. Але вона відчула, як її обличчя стало ще гарячішим. Так, вона і раніше дописувала відповіді. І ось вона збрехала.
“Я не можу подарувати тобі наліпку з гепардом, якщо ти не дотримуєшся правил. Ти розумієш?”
Емма кивнула. Потім вона пішла на своє місце, опустивши очі.
Решту шкільного дня Емма відчувала неприємний вузол у животі, який ніби скручувався і стягував. Їй було прикро, що вона вчинила нечесно. Їй було прикро, що вона сказала неправду. Їй не подобалося це відчуття!
Після школи Емма поговорила з мамою. “Я не дуже добре почуваюся”, — сказала вона.
“Що сталося?” — запитала мама.
Емма раптом захвилювалася. Чи слід їй розповісти мамі про те, що вона зробила?
Вона глибоко вдихнула: “Сьогодні я нечесно виконала свій тест”. Це був перший раз, коли вона сказала це вголос. Було відчуття, що вузол у неї в животі розкручується. “Я робила це і раніше. Мені соромно”.
Мама обійняла Емму: “Дякую, що розповіла мені. Ти знаєш, що нечесність — це погано. Чому тоді ти так зробила?”
“Тому що я дуже хотіла отримати наліпку з гепардом, але не встигла вчасно закінчити приклади з математики”.
Мама покивала головою. “Як ти вважаєш, що треба зробити тепер?”
Емма замислилася. “Я маю помолитися Небесному Батькові і попросити вибачення за нечесність. А потім сказати вчительці”.
“Гарний план! — мама усміхнулася. — А я можу допомогти тобі більше позайматися математикою, щоб ти була краще готова до наступного тесту на швидкість.
“Дякую, мамо!” — сказала Емма. Потім вони з мамою стали навколішки, щоб помолитися. Емма відчула тепло. Вона була рада, що вирішила покаятися.
Після молитви Емма написала електронний лист своїй вчительці. Вона сказала правду і вибачилась за нечесність. Вона пообіцяла, що більше так не робитиме.
Після того, як Емма клацнула “Надіслати”, вона відчула себе набагато краще. Вона знала, що пані Малкольм, мабуть, викреслить наліпки з гепардами з її таблиці успішності. Але нічого. Відтепер вона зароблятиме їх у чесний спосіб.
Ілюстрації Енні Чен