“Розмова з Мелвісом про причастя”, Друг, квіт. 2025, сс. 40–41.
Розмова з Мелвісом про причастя
Мелвіс живе в Куала-Лумпур, Малайзія. Ми поставили йому кілька питань про те, що він робить, аби зробити причастя значущим.
Розкажи нам про себе.
Мені дев’ять років, і я з Нігерії. Я розмовляю двома мовами: ігбо та англійською. Мої улюблені хобі — це футбол та інші ігри. У моїй сім’ї четверо людей: я, мої батьки і моя сестра.
В Малайзії мені найбільше подобається їжа і культура. Моя улюблена їжа — насі горенг (смажений рис). У моїй школі ми святкуємо Місячний Новий рік та інші свята різних культур.
Чому причастя є важливим для тебе?
Приймаючи причастя, я поновлюю завіти й обіцяння, які дав Небесному Батькові. Я знаю, що прийняття причастя і дотримання моїх завітів приносить благословення: наприклад, Його Дух може перебувати зі мною, вести і втішати мене, коли я стикаюся з труднощами.
Що ти робиш, аби готуватися до причастя кожного тижня?
Упродовж тижня я намагаюся йти за Ісусом і жити так, як Він. На причасних зборах мені подобається співати гімни. Під час причастя я подумки молюся у своєму серці і намагаюся бути благоговійним.
Я з усіх сил намагаюся слухати виступи після причастя. Я люблю робити нотатки, коли слухаю. Потім після церковних зборів я обговорюю те, про що дізнався, з мамою і сестрою.
Що ти робиш, аби наслідувати Ісуса Христа і пам’ятати про Нього протягом тижня?
Я завжди щодня молюся зранку зі своєю сім’єю. У школі я дозволяю своїм однокласникам користуватися моїм ноутбуком під час уроку, коли вони забувають вдома свій. Я також ділюся своїми перекусами з однокласниками, які їх не мають.
Що б ти сказав іншим про те, як бути зосередженими під час причастя?
Я б сказав їм звільнити свій розум від турбот і всього іншого. Треба просто подумати про благословення і любов Бога в їхньому житті.
Ілюстрації Мігеля Анхела Санчеса