Матвій 26:1–25

Подумайте про людину, яка має для вас особливе значення.

• Чому ця людина така важлива для вас?

• Як ваші дії демонструють, наскільки ця людина є важливою для вас?

У цій частині уроку ви вивчатимете, як деякі люди своїми вчинками показали наскільки вони люблять і цінують Спасителя. Під час навчання подумайте, наскільки важливим, навіть життєво важливим, є для вас Спаситель і що ви можете зробити, щоб виявити свою любов до Нього.За кілька днів до того, як Ісус зібрав Своїх апостолів на Свою останню Пасхальну вечерю, Він пішов до Віфанії, щоб побути з деякими зі Своїх послідовників (див. Матвій 26:6 ; Іван 12:1).

Прочитайте Іван 12:3–8 , щоб дізнатися, що Марія зробила для Спасителя, коли Він був у Віфанії.

• Що показували вчинки Марії стосовно того, як вона любила й цінувала Спасителя?

• Що ви можете дізнатися з цієї розповіді про Спасителя?

• Які думки чи почуття виникають у вас після роздумів над цими істинами про Спасителя?

У Матвій 26:3–5 ми дізнаємося, що первосвященники радилися один з одним про те, як вбити Ісуса. Прочитайте Матвій 26:14–16 і знайдіть, що сталося невдовзі після того, як Марія помазала Ісуса у Віфанії.

Можливо, буде цікаво знати, що зрада Юдою Ісуса за тридцять срібняків здійснила пророцтво пророка Захарії зі Старого Завіту (див. Захарія 11:12). Крім того, згідно з законом Мойсея, тридцять срібняків—це була ціна, яку компенсували хазяїну за смерть раба (див. Вихід 21:32).

• Що ви дізнаєтеся, порівнюючи вчинки Марії з діями Юди?

Приділіть хвилинку, щоб проаналізувати свій тиждень.

• Які можливості ви мали, щоб виявити любов до Спасителя?

• Чи бувають моменти, коли вам здається, що ви б змогли щось зробити краще?

• Що ви могли б зробити інакше в майбутньому, щоб повніше виявити свою любов до Нього?

Через кілька днів після того, як Марія помазала Його, Ісус зі Своїми апостолами брав участь у Пасхальній вечері, яка також відома як Остання вечеря. Прочитайте Матвій 26:20–21 і знайдіть оголошення, яке Спаситель зробив під час цієї вечері.

• Якби ви були одним із апостолів, про що б Ви могли подумати в цей момент?

Прочитайте Матвій 26:22 , щоб дізнатися, як відповіли апостоли.

Президент Дітер Ф. Ухтдорф, колишній член Першого Президентства, розповів про один з уроків, який ми можемо засвоїти з відповіді апостолів.

18:18

Учні не ставили під сумнів істинність слів [Ісуса]. Вони не озирались навколо, показуючи на когось, і не запитували: “Чи то він?”

Натомість “вони засмутилися тяжко, і кожен з них став питати Його: Чи не я то, о Господи?” [ Maтвій 26:22 ; курсив додано].

Хотілося б знати, що б кожний із нас зробив. … Чи озиралися б ми навколо і промовляли в наших серцях: “Він мабуть говорить про брата Джонсона. Той завжди викликав у мене занепокоєння” або “Я радий, що тут присутній брат Браун. Йому дійсно потрібно почути це послання”? Або ж чи стали б ми, подібно до тих учнів у давнину, зазирати у своє серце і ставити це проникливе запитання: “Чи не я то, о Господи?”

У цих простих словах: “Чи не я то, о Господи?” міститься початок мудрості та шлях до особистого навернення та далекосяжної зміни.

(Дітер Ф. Ухтдорф, “Чи не я то, о Господи?”, Ensign або Ліягона, лист. 2014, с. 56)

Одна істина, яку ми можемо дізнатися з цього висловлювання та прикладу апостолів, полягає в тому, що якщо ми навчаємося досліджувати власне життя відповідно до слів Спасителя, це допомагає нам на шляху до особистого навернення та далекосяжної зміни.

• Чому нам важливо запитувати себе, як слова Господа стосуються нас, а не припускати, що Його слова призначені для когось іншого?

• У яких ситуаціях вашого життя ви б могли запитати: “Чи не я то, о Господи?”

• Що ви знаєте про Ісуса Христа, що може спонукати вас запитати: “Чи не я то, о Господи?”

Президент Ухтдорф поділився двома прикладами джерел, які ми можемо використати, щоб допомогти собі дослідити себе духовно:

Дозвольте мені дати підказку, яка полягає в тому, що святі Писання та виступи на генеральній конференції є ефективним дзеркалом, яким ми можемо скористатися для самооцінки.

Коли ви чуєте або читаєте слова давніх та сучасних пророків, утримайтеся від думок про те, як ці слова стосуються якоїсь іншої людини, і поставте просте запитання: “Чи не я то, о Господи?”

(Дітер Ф. Ухтдорф, “Чи не я то, о Господи?”, Ensign або Ліягона, лист. 2014, с. 58)

Подумайте хвилинку про те, як часто ви намагаєтеся застосувати у своєму житті Писання або вчення з генеральної конференції. Подумайте про благословення, які ви отримали за намагання включити слова Господа у своє життя.

Вивчіть принаймні три з наступних доктринальних уривків для опанування. Під час навчання шукайте скерування Святого Духа, щоб визначити, як слова Господа в цих уривках стосуються вас. Можливо, в межах цього завдання ви також захочете вивчити промову на нещодавній генеральній конференції.

• Матвій 5:14–16

• 1 Коринтянам 6:19–20

• Якова 1:5–6

• 1 Нефій 3:7

• Мосія 2:41

1. У своєму щоденнику для навчання дайте відповіді на такі запитання:

• Які вчення ви знайшли, що можна застосувати до ваших поточних життєвих обставин?

• Які благословення, на вашу думку, ви могли б отримати, застосовуючи ці вчення у своєму житті?

Старійшина Джеймс Е. Талмейдж (1862-1933), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, стверджував:

Помазати голову гостя звичайною олією означало зробити йому честь; помазати йому ноги також означало виявити велику та знакову повагу; але помазати голову й ноги нардом, і в такій великій кількості, було актом надзвичайної пошани, яку рідко віддавали навіть королям. Вчинок Марії був виразом обожнювання; це був ароматний вилив серця, яке переповнювалося поклонінням і любов’ю.

(Джеймс Е. Талмейдж, Jesus the Christ[1916], с. 512)

Сестра Мішель Д. Крейг, перша радниця у генеральному президентстві Товариства молодих жінок, поділилася наступною думкою:

Нам слід вітати почуття божественного невдоволення, які закликають нас іти вищим шляхом, і в той же час розпізнавати й уникати підробки Сатани—паралізуючого розпачу. Сатана занадто часто хоче його в нас викликати. Ми можемо вирішити піти вищим шляхом, який веде нас шукати Бога та Його миру й благодаті, або ми можемо прислухатися до Сатани, який атакує нас посланнями, що ми ніколи не будемо достатньо хорошими: достатньо багатими, достатньо розумними, достатньо красивими, і взагалі нічого у нас не буде достатньо. Наше невдоволення може стати божественним—або руйнівним.

(Мішель Д. Крейг, “Божественне невдоволення”, Ensign або Ліягона, лист. 2018, с. 53)