Пророки та пророцтва

Пророки і пророцтва відіграють важливу роль в усьому Старому Завіті. Авраам, Ісак та Яків бачили видіння і розмовляли з небесними посланцями. Мойсей розмовляв з Богом лицем до лиця і передавав Його волю дітям Ізраїля. У першій та другій книгах Царів описуються незабутні труди і послання пророків Іллі та Єлисея. У Старому Завіті також говориться про пророчиць, таких як Міріам і Девора, а також про інших жінок, благословенних духом пророцтва, зокрема Ревеку та Анну. І хоча Псалми не були написані офіційно визнаними пророками, вони теж сповнені духом пророцтва, особливо уривки, в яких ідеться про очікуваний прихід Месії.

Все це не є несподіванкою для членів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Дійсно, відновлена євангелія Ісуса Христа навчає нас, що пророки — це не просто цікаві історичні постаті, а що вони є невід’ємною складовою плану Бога. Хоча дехто може дивитися на пророків як на унікальне явище для старозавітних часів, ми дивимося на них як на те спільне, що поєднує нас із періодом Старого Завіту.

Та все ж можна відчути різницю, коли читаємо книги Ісаї чи Єзекіїля і послання нинішнього Президента Церкви, виголошене на генеральній конференції. Іноді важко зрозуміти, чи є у словах давніх пророків щось корисне для нас. Зрештою, сучасний світ досить відрізняється від того, в якому проповідували і пророкували вони. І той факт, що у нас дійсно є живий пророк, може викликати запитання: чому нам варто докладати зусилля — а це дійсно вимагає зусиль, — щоб читати слова давніх пророків?

В основному сучасні люди не є основною аудиторією, до якої промовляли старозавітні пророки. У тих пророків були нагальні занепокоєння, про які вони говорили у свій час і у своєму місці — так само, як наші пророки останніх днів говорять про нагальні питання сьогодення.

І водночас пророки можуть бачити далі за межі нагальних проблем. Вони навчають вічних істин, які стосуються будь-якого часу і місця. Вони благословенні тим, що отримують одкровення, і мають ширше бачення роботи Бога. Наприклад, Ісая застерігав людей у свій час щодо їхніх гріхів. Він також писав про визволення ізраїльтян, які житимуть у майбутньому — через 200 років. У той же час він навчав про визволення, якого прагне весь Божий народ. А ще він писав пророцтва, які ще чекають на своє здійснення, як от: обіцяння про “землю нову” (Iсая 65:17), яка буде “повна пізнання Господнього” (Iсая 11:9), де будуть зібрані загублені коліна Ізраїлеві і де “народи” “більше не будуть навчатись війні” (Iсая 2:4). Частково радість і натхнення, які викликає читання слів таких пророків Старого Завіту, як Ісая, приходять від усвідомлення, що ми теж відіграємо свою роль у побаченому ними славетному дні.

Тому, коли ви будете читати давні пророцтва, корисно розуміти контекст, в якому вони були написані, однак ви також маєте бачити в них себе, тобто “застосувати їх до себе” (1 Нефій 19:24; див. також вірш 23). Іноді це означає вбачати у Вавилоні символ гріха і гордині, а не просто давнє місто. Це може означати сприймати Ізраїль як Божий народ у будь-який час і в будь-якому місці. Або це може означати, що ми будемо сприймати Сіон як справу останніх днів, яка лежить на плечах Божого народу, а не просто як ще одну назву Єрусалима.

Ми можемо застосовувати Писання до свого життя, оскільки розуміємо, що пророцтво може здійснитися багатьма способами. Хорошим прикладом є пророцтво в Iсая 40:3: “Голос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню”. Для юдеїв у Вавилонському полоні це могло означати, що Господь підготує шлях виходу з полону і повернення в Єрусалим. Для Матвія, Марка і Луки це пророцтво стосувалося Івана Христителя, який підготував шлях для земного служіння Спасителя. А Джозеф Сміт отримав одкровення про те, що це пророцтво все ще виповнюється в наш час, коли йде підготовка до тисячолітнього священнослужіння Христа. Давні пророки дійсно говорили з нами у спосіб, який ми й досі ще намагаємося зрозуміти. І вони навчали багатьох цінних вічних істин, які так само стосуються нас, як вони стосувалися давнього Ізраїля.

Хоча важливо вбачати себе у старозавітних пророцтвах, ще важливіше — вбачати в них Ісуса Христа. Якщо ви будете шукати Його, ви знайдете Його, навіть якщо Його ім’я не згадується. Може бути корисним пам’ятати, що Богом Старого Завіту, Господом Єговою є Ісус Христос. Щоразу, коли пророки описують те, що робить або збирається робити Господь, вони говорять про Спасителя.

Ви також знайдете згадки про Помазаника, Викупителя і майбутнього Царя з роду Давида. Це все пророцтва про Ісуса Христа. Загалом ви будете читати про визволення, прощення, викуплення і відновлення. Якщо ви у серці і думках будете пам’ятати про Спасителя, ці пророцтва природним чином спрямують вас до Сина Божого. Зрештою, найкращий спосіб зрозуміти пророцтво — це мати “дух пророцтва”, яке Іван називає “засвідчення Ісусове” (Об’явлення 19:10).