З життя пророка Джозефа Сміта
Завзятий в роботі, завзятий у грі
Джозеф часто грав у м’яча та інші ігри з молодими чоловіками у містечку.
Кинь мені, та влучно.
Одного разу вони довго грали, аж поки не почали відчувати втому. Коли Джозеф помітив це, він скликав хлопців до себе.
“Побудуймо будиночок з колод! Є одна вдова, якій він потрібний”.
Я так втомився. Не знаю, як це Джозеф не втомився.
У цьому весь він—служить, де тільки може.
Іншим разом Джозеф знову грав у м’яча з кількома чоловіками та юнаками з містечка. Коли гра закінчилась, Джозеф скликав чоловіків до себе.
Брати, запрягайте свої упряжки.
Чоловіки зробили те, що попросив Джозеф, і поїхали у ліс набрати дров.
Це 39-й і останній віз.
Ми сьогодні добре попрацювали, брати. Може хтось хоче позмагатися у перетягуванні палиць?
Джозеф був сильним і вмілим у грі, що називалася перетягування палиць. Він перетягував їх у кожного супротивника, одного за одним.
Коли вони закінчили перетягувати палиці, Джозеф знову скликав чоловіків та юнаків до себе.
Їдьте і нарубайте дров кожному, кому вони потрібні.
Святі любили робити те, що просив їх Пророк, навіть якщо вони були втомлені в кінці дня від важкої праці, а потім і гри.
“Поїхали, хлопці! Робімо, що просить Пророк”.
Ілюстровано Селом Веллуто і Еухеніо Маттоцці