“Це Я”

Протягом всієї історії людства багато людей спрощено, навіть тривіально, ставилися до [Ісуса Христа] та Його свідчення про те, Хто Він є. Вони вважали Його праведність не більше, ніж ханжеством, Його справедливість — лише виявом гніву, Його милість — банальним потуранням розбещеності. Нам не слід сприймати Його особу будь-яким подібним чином, надто спрощено, адже це дозволяє легко ігнорувати вчення, які нам здаються незручними. Так само дуже спрощено сприймали навіть Його основну визначальну чесноту — Його любов.

Під час Своєї земної місії Ісус навчав, що є дві великі заповіді… “Люби Господа Бога свого [і] люби свого ближнього, як самого себе”… Якщо ми прагнемо віддано наслідувати Спасителя у дотриманні цих двох важливих і нерозривно пов’язаних між собою правил, нам слід буквально виконувати те, що Він сказав справді: А Він справді сказав: “Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте!” Того ж вечора Він сказав, що ми маємо: “люб[ити] один одного! Як [Він нас] полюбив”…

Як Ісус виявляв Свою любов?

По-перше, Він любив “всім [С]воїм серцем, могутністю, розумом і силою”, що давало Йому можливість зцілювати найглибший біль і говорити найважчу правду…

Другою визначальною рисою божественного милосердя Ісуса був Його послух кожному слову, що йде з вуст Бога, і Він завжди підкоряв Свою волю волі Свого Небесного Батька, і чинив так, як Той хотів…

Стоячи перед Ним і дивлячись на рани на Його руках і ногах, ми почнемо усвідомлювати, що це означало для Нього — знести наші гріхи й бути знайомим з хворобами, аби виявити цілковитий послух волі Свого Батька — і все це як прояв чистої любові до нас.