Піонери в кожній країні
Немов на небесах
“Хочеш піти до церкви?” — запитав дядько Реза.
Реальна історія з Індії і Канади.
Тахіра склала останню сорочку і поклала у валізу. Вона збирала речі в дорогу, щоб провести літо у своїх тітки і дядька в Канаді. Вона чекала цього, але трохи хвилювалася. Канада була далеко від її дому в Індії.
— Ти все зібрала? — запитала мама.
— Гадаю, так. Тахіра закрила валізу.
— Ти чудово проведеш час. Обов’язково міцно обійми дядечка Резу і тітоньку Місу, — сказала мама.
Коли Тахіра зійшла з літака в Канаді, вона міцно обійняла дядечка Резу і тітоньку Місу. “Це від моєї мами”, — сказала вона.
Наступні кілька днів вони провели, досліджуючи місто та околиці. Вона відвідала свій перший парк розваг і побачила Ніагарський водоспад. Це було надзвичайно!
У суботу після обіду Тахіра допомагала готувати на вечерю мург махані (курку по-індійські). Після того як вони поїли, дядько Реза поставив їй запитання.
— Хочеш завтра разом з нами піти до церкви? — сказав він. — Ми ходимо до християнської церкви. Там ми дізнаємося про Ісуса Христа і Його євангелію.
— Авжеж! — сказала Тахіра. Мама і тато належали до іншої релігії, але Тахіра ходила до християнської школи-інтернату в Індії. Відвідування іншої церкви не буде чимось новим.
Наступного дня Тахіра одягла сукню, яку їй дала тітка. Коли вони зайшли всередину каплиці, всі співали. Тахіра зупинилася і почала розглядати людей. Там були мами і тата, які сиділи зі своїми дітьми. Всі виглядали щасливими. Спів був таким прекрасним!
“Це схоже на небеса”, — подумала Тахіра.
Тахіра сіла на одну з лавок разом з тіткою Місу і дядьком Резом. Вона дивилася, як несли таці з хлібом і водою. Вона слухала, як промовці говорили про Ісуса Христа. І вона знову чула спів. Остання пісня була про те, що сім’ї можуть бути разом навіки. Слова пісні викликали в ній особливі теплі почуття.
Після заключної молитви Тахіра звернулася до дядечка Рези. — Що означає “бути разом навічно”?
Дядько Реза усміхнувся. “Ми віримо, що якщо ми йдемо за Ісусом Христом, даємо обіцяння Богові й дотримуємося їх, то одного дня зможемо жити на небесах з нашими сім’ями — всі разом”.
Тахіра відчула тепло всередині — від голови до самих ніг. Їй подобалася ідея бути зі своєю сім’єю навіки.
Після церкви Тахіра продовжувала думати про прекрасну музику. Вона хотіла дізнатися більше про Ісуса Христа і вічні сім’ї. Вона вирішила почати зустрічатися з місіонерами. Минали тижні, і Тахіра все більше переконувалася в істинності євангелії.
Тахіра зателефонувала своїм батькам, щоб розповісти їм про те, що вона дізналася. Потім вона поставила їм важливе запитання. “Можна мені охриститися?” Вони сказали: “Так!”
У день хрищення Тахіра, дядечко Реза і тітка Місу заспівали гімн “Я Божеє дитя”. Дядько Реза переклав його, щоб вони могли заспівати мовою гінді. Саме мовою гінді вона розмовляла вдома в Індії.
Коли Тахіра співала, вона відчувала тепло у своєму серці. Це було немов на небесах. І Тахіра знала, що завдяки Ісусу Христу, якщо вона виконає свої обіцяння Небесному Батькові, одного дня зможе знову жити з Ними обома.
Ілюстрації Екати Мендал