Товариство допомоги: спільнота, яка живе за завітами

Президентка Камілл Н. Джонсон

Мої дорогі сестри! Ми відчуваємо смирення і радість, звертаючись до вас з горішнього поверху червоноцегляної крамниці в історичній частині Наву, шт. Іллінойс. У цьому священному місці в 1842 році пророк Джозеф Сміт організував Товариство допомоги за зразком священства і для повного відновлення всього, що стало складовою неперервного Відновлення євангелії Ісуса Христа.

Саме тут, у Наву, сестри Товариства допомоги готувалися до благословень дому Гоcпода. Вони дбали про життєві потреби сестер і також допомагали у будівництві храму: працювали на фермах, шили сорочки і робили все можливе, аби допомагати у підготовці до благословень дому Господа. Але вони також готувалися й духовно, і саме там, у гаях навколо Наву, вони мали нагоду безпосередньо слухати слова нашого пророка Джозефа Сміта. Саме тут він давав настанови, як готуватися до благословень, які принесе їм участь в обрядах дому Господа.

Ми знаємо і свідчимо про силу і владу, отримані завдяки укладанню і дотриманню завітів. Саме це благословило життя тих сестер і братів та всіх святих, які вирушили у пустиню після всього, що сталося з ними в Наву. Ми радіємо нагоді показати вам це священне місце. Де б ви не жили, я сподіваюся, ви знаєте, що ваш родовід починається тут, в Наву. Наше членство в Товаристві допомоги своїм корінням сягає цього місця. І зараз ми подібні до дерева, яке росте і розвивається, широко розкидаючи свої віти над усім світом. Я сподіваюся, що ви відчуваєте зв’язок із цим священним місцем, де жінки, відкинувши клопоти світу, зосередилися винятково на нашому Спасителі Ісусі Христі і на укладанні з Ним завітів.

Що ви відчуваєте, перебуваючи тут?

Сестра Дж. Анетт Денніс

Як чудово перебувати тут, де ті 20 жінок зібралися вперше як організація, а потім уявити всіх вас по всьому світу. Будучи сестрами Товариства допомоги, ви всі маєте цей спадок завдяки тому, що тут відбулося.

Президентка Джонсон

Тут, у Наву, вони створили спільноту, яка уклала завіти, чи не так?

Сестра Крістін М. Ї

Вони піклувалися одна про одну.

Президентка Джонсон

Безперечно. І ми утворили всесвітню спільноту, ми є сестрами, які беруть участь в обрядах священства, укладають завіти й дотримуються їх. Ми утворили всесвітню спільноту, аби благословляти життя наших братів і сестер.

Сестра Ї

У ній вони дбають і піклуються одна про одну. Коли ми читали про те, що відбувалося тут, у Наву, ось що мене вразило найбільше: завжди знаходилася людина, яка приносила щось нужденному, або дбала про когось. І вони це робили природно. І ми, сестри Товариства допомоги, робимо це природно. Господь дав організацію, завдяки якій сестри могли діяти, виявляючи свої природні почуття, зокрема співчуття. Вони відчували Його допомогу і з готовністю надавали Його допомогу іншим.

І цього ранку, коли я думала і розмірковувала про Емму Сміт та її місію і спільну з пророком працю, я усвідомила, що вони молилися про те саме, про що молимося й ми. Вони молилися про своїх дітей. Вони молилися про своїх чоловіків і своїх дружин. Вони молилися одна про одну. Тобто в них були ті самі потреби, що й у нас. У нас більше спільного, ніж відмінностей. Вони довіряли Господу. І в той час усе було таким нестабільним, хіба не так? Були смерті й біди. Однак вони довіряли Йому. І в кожної з нас трапляються біди в житті, коли нам потрібен Бог, коли нам потрібні наші завіти, коли нам потрібно довіряти Йому. І часто нам доводиться просто спостерігати і довіряти тому, що Він нас скерує на правильний шлях, що ми можемо довіряти Йому в наших сім’ях, ми можемо довіряти, що ті завіти й обіцяння є реальнішими за все, що ми можемо бачити, реальнішими за все, що ми можемо відчувати.

Президентка Джонсон

В Ученні і Завітах, розділі 25, у якому міститься одкровення, дане Еммі Сміт, сказано: “Припадай до завітів, які ти склала”. І я думаю, що це саме те, про що ви кажете. Це ще один спосіб сказати: “Довіряй мені. Довіряй обіцянням, які я тобі даю, бо мої обіцяння певні”. І ті самі обіцяння ми даємо в домі Господа, і, звичайно ж, під час хрищення. Обіцяння повертається до нас: Він завжди буде з нами, ми матимемо Його Духа поруч, нас будуть оточувати ангели й служитимуть нам та допомагатимуть у разі потреби. Я знаю, що це й досі так. Обіцяння, які Він давав дорогим святим тут, у Наву, Він дає і нам, коли ми беремо участь в обрядах євангелії Ісуса Христа, які ми отримуємо завдяки ключам священства.

Сестра Денніс

Я думаю про Емму — про те, скільки дітей вона втратила, що їй потрібно було переїжджати з місця на місце, про її скрутні обставини. Але у них були завіти, починаючи з хрищення. У них були завітні стосунки з Богом, Який їх підтримував. Він підтримував Емму в усьому тому. Я не думаю, що вона могла б подолати все те, якби не мала стосунків з Богом. Вона розуміла їхню суть і довіряла даним їй обіцянням.

Сестра Ї

Це правда, що стійкість приходить завдяки Ісусу Христу, чи не так? Усе інше минає і змінюється в нашому житті. Люди будуть з’являтися і йти. Але в основі нашої справжньої стійкості лежать стосунки з Ним, чи не так?

Президентка Джонсон

Мені здається, що саме це й рухало їх уперед — будівництво храму, підготовка до укладання додаткових завітів. І саме це давало їм силу йти вперед у невідоме. То був час, коли все здавалося дуже невизначеним. Їхня упевненість у завітах не повинна бути чимось винятковим, бо всі ми повинні її мати. Однак це прекрасний приклад для всіх нас — покладати нашу впевненість у завітах на Господа і на призначеного Господом представника — пророка, який сьогодні є на землі.

Сестра Денніс

Мені подобається історія про те, як Бригам Янг був у храмі і проводив там обряди. Багато-багато людей було там, і він залишався у храмі до пізньої ночі, аби всі могли отримати ендаумент. Нарешті він сказав: “Гаразд, ми завершили роботу”. Ставало дуже небезпечно, бо навколо було багато зловмисників. І він сказав, що слід готуватися, щоб залишити місто і переправитися через Міссісіпі. А наступного ранку, коли він прокинувся, біля храму і в храмі було багато людей, які не могли вирушити в дорогу, поки не отримають свій ендаумент. Вони знали, що їм знадобляться ті благословення і, можливо, пройде ще дуже багато років, перш ніж у них з’явиться ще один храм. Наші завіти дають можливість встановити міцніший зв’язок з Небесним Батьком та Ісусом Христом і, де б ми не були, вони сповнюють нас силою, необхідною для того, щоб рухатися вперед, — як це було і з тими святими.

Президентка Джонсон

Серед моїх предків є ті, які були у Наву в ті останні дні й отримали благословення та можливість мати ендаумент. Я стою на їхніх плечах, так само як і всі ми стоїмо на плечах тих дорогих сестер, які з вірою рухалися вперед, маючи впевненість у завітах.

Сестра Денніс

Розкажіть нам про своїх предків.

Президентка Джонсон

Гаразд. Фанні Дек Періш та її дочка Джейн і, звичайно ж, мій четвертий прадідусь, Сем’юел Періш, отримали ендаумент тут у лютому 1846 року. Вони були серед тих п’яти тисяч, про яких ви говорили. І мені подобаються слова, якими Джейн описала той час. Вона сказала: “Ми маємо євангелію Ісуса Христа, ми маємо Церкву, і ми маємо храм”. І ще вона сказала: “О, яка радість наповнює наші душі, бо в нас є храм”.

Я просто думала… розмірковувала над цим і вважаю, що для них то був дуже непевний час. Вони готувалися залишити це прекрасне поселення, яке вони заснували, і вирушити у пустиню. І все ж то був час великої радості. Чим іще можна пояснити ту радість, яку вона відчувала, той мир, який її наповнював?

Сестра Ї

Попри всі ті їхні труднощі, вони відчували мир і радість.

Президентка Джонсон

Саме так. І це завдяки укладеним завітам. І предки Крістін також були тут у той самий час. І ми майже впевнені, що вони були приблизно одного віку і що вони були друзями, як і ми зараз.

Сестра Ї

А якщо й не були, то зараз є.

Президентка Джонсон

Так, зараз є. Безсумнівно.

Сестра Ї

Ненсі Сабін, по лінії моєї мами. Їй було років 17, коли вона приєдналася до Церкви. І приблизно в той же час вона отримала ендаумент у домі Господа. А вашій Джейн було лише 20.

Президентка Джонсон і сестра Ї

І ми вважаємо, що вони жили неподалік одна від одної.

Сестра Ї

Безсумнівно, вони спілкувалися. Але як приємно думати також про те, що тепер їхні нащадки сидять тут і також мають ті ж дружні почуття. І ми також припадаємо до завітів, як і вони — маємо таку ж віру, ми довіряємо Господу всім своїм серцем. І ми не втрачаємо цього. Ми передаємо це від покоління до покоління.

Незалежно від того, чи наші предки звідси, чи маємо ми предків по всьому світу, наш початок тут — з огляду на наші завіти, які триватимуть вічно. Усі рішення, які ми приймаємо сьогодні, мають значення. І вони мають значення не лише для вас. Якщо ми дотримуємося своїх завітів, то і для тих, хто прийде потім, і для тих, хто раніше опинився по цей чи інший бік завіси. І я думаю, що зараз є багато сестер, принаймні в Товаристві допомоги, які, можливо, вважають себе надто молодими або надто літніми. Або, можливо, неосвіченими, або не відповідають якимось іншим загальноприйнятим нормам. Можливо вам здається, що ви не готові до цієї роботи. Але я і всі ми хочемо сказати, що ви готові і ви нам потрібні сьогодні. Господу потрібно, щоб ви долучалися до роботи сьогодні. У вас є дари і таланти, які є такими потрібними у світі.

Президентка Джонсон

Ми отримали настанову від пророка, що ми, сестри, можемо і повинні змінювати світ. Нам потрібно підготувати світ до Другого пришестя Спасителя, Ісуса Христа. І як нам це зробити? Ми зробимо це, створюючи спільноту, яка живе за завітами. А іноді моя спільнота, яка живе за завітами, складається лише з однієї особи — насправді з двох, оскільки я маю завітні стосунки з Ним.

Сестра Ї

Це правда.

Президентка Джонсон

Але потім ваша спільнота може зростати і збільшуватися. Я згадую один випадок, який стався недавно, і він дійсно чудовий. То була група сестер Товариства допомоги. Ми всі сиділи колом, впритул одна до одної. То було в одному окрузі, і я зустрічалася з президенткою Товариства допомоги округу, президенткою Початкового товариства округу і президенткою Товариства молодих жінок округу, яка охристилася і приєдналася до Церкви лише місяць тому. Вона була трохи приголомшена і ділилася з усіма нами занепокоєнням, чи зможе виконувати своє нове доручення. І найбільше мені сподобався той момент наших зборів, коли президентка Товариства допомоги повернулася до неї і з усією щирістю сказала: “Не хвилюйся, ми тобі допоможемо”. У цьому секрет. Де б ми не були, ми створюємо ту завітну спільноту, зосереджену на Ісусі Христі. І з тими вродженими дарами, які нам дано, ми піклуємося одна про одну. І це саме те, що відбувалося на тих зборах. Їй не потрібно було хвилюватися. Вона могла покладати свою довіру на Господа. І в неї були сестри Товариства допомоги.

Сестра Денніс

Оскільки всі ми належимо до Товариства допомоги, немає значення, де ми служимо.

Президентка Джонсон

Так і є. Тож якийсь час вона служитиме в Товаристві молодих жінок серед молодих жінок. Але вона завжди буде у складі Товариства допомоги. І ті сестри Товариства допомоги огорнуть її своїми руками, будуть про неї дбати.

Сестра Ї

Мені це подобається. Усе це поєднано між собою, правда ж?

Президентка Джонсон

Безсумнівно.

Сестра Ї

Бо якщо ми благословляємо дитину, ми благословляємо сім’ю. Ми благословляємо матір, ми благословляємо сім’ю. Так само можна сказати і про батька. Усе взаємопов’язано, і це прекрасно. У нас чудовий напарник — Ісус Христос. Він — наш найкращий напарник, Який допомагає нам в усьому. А іноді я думаю: ми, жінки, дуже любимо робити все самі. Так є, і це не так погано. Це дар, Який Він дав нам, щоб ми виявляли ініціативу і щось робили. Але іноді я думаю, принаймні це стосується мене, буває так, що Він ставить мене в ситуацію, коли я почуваюся приголомшеною настільки, що доводиться покладатись на Нього. І нам слід розвивати з Ним стосунки, аби ми знали, чому робимо те, що робимо. І чи не вважаєте ви, що ці сестри тут, у Наву, знали, навіщо вони робили те, що робили? Тому що вони любили Господа, і вони прагнули дотримуватися Його завітів. Так само й ми.

Сестра Денніс

І вони допомагали іншим відчувати Його любов, яку відчували самі. Я вважаю, що нам усім слід пам’ятати, що серед нас є такі, яким, з певних причини, важко відчувати любов Господа. Але якщо ми підійдемо і щиро обіймемо та дамо відчути свою любов, тоді, найчастіше, вони також почнуть відчувати любов Спасителя.

Сестра Ї

І Він знає, що нам потрібно відчувати Його любов часто, тож він вкладає в нас співчуття, аби ми, служачи іншим, відчували любов.

Президентка Джонсон

Я вважаю, що всі наші сестри мають можливість приєднатися до всесвітньої ініціативи з благополуччя жінок і дітей, до якої вони долучаються, роблячи щось просте у своїх домівках, у своєму районі, у своїй громаді. І ми це робимо, допомагаючи по черзі одній матері, одній жінці, одній дитині, як робив би це Спаситель.

Сестра Ї

Яке чудове запрошення, чи не так? Ми можемо наближатися до Нього, коли займаємося і мирськими, і духовними справами. Нам матеріальне потрібне так само, як і духовне, чи не так? Цікаво, здається, що обставини є менш важливими, ніж наш зв’язок з Небесним Батьком і Спасителем. Це щойно спало мені на думку.

А іноді, я думаю, що ми можемо сидіти в Товаристві допомоги і почуватися зовсім самотніми, або сидіти і розуміти, що всі, хто сидить поруч з нами, також мають труднощі і також хочуть відчувати, що їх люблять, і цінують, і приділяють їм увагу. І я вважаю, коли ми в Товаристві допомоги ділимося думками, і у нас є ця можливість, то це також нагода зрозуміти, що в нас є більше спільного, ніж відмінного.

Однак я знаю і можу свідчити, що ми ніколи не самотні, що Небесний Батько і Спаситель знають вас. Що Вони знають про ваші потреби, що Їх непокоїть те, що непокоїть вас. І Вони хочуть благословити вас. А сестри, які поруч з вами, мають таке саме бажання відчувати любов, мають можливість робити свій внесок, відчувати, що їх цінують. Я знаю, що Він все знає, Він поруч з нами у прийнятті рішень і в наших труднощах та радощах. Він поруч. Ми можемо з Ним радитися. Це і прекрасна нагода, і благословення — знати про це, бо Він пройшов шлях на самоті, аби нам ніколи не довелося це робити.

Сестра Денніс

Знаєте, я уявляю групи сестер по всьому світу, які дивляться це відео прямо зараз. Невдовзі у нас буде нагода почути апостола, старійшину Дейла Г. Ренлунда, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. І це великий привілей почути його звернення. А після того у вас буде нагода свідчити одна одній про те, що ви відчували у своєму серці, коли Дух свідчив вам про благословення, яким є Товариство допомоги, і про завіти, які ви уклали зі Спасителем, і те, чим Він є у вашому житті. Виникає таке особливе відчуття, коли думаєш про зібрання сестер по всьому світу, й відчуваєш, що у світовому масштабі ми є сестрами за завітом, де б ми не жили. Ми любимо вас, сестри.

Президентка Джонсон

Яке це благословення — бути жінкою в Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів, яка уклала завіти! Сестри, це славетний час і ми всі разом складаємо свідчення, що ми залучені до роботи нашого Спасителя Ісуса Христа. Ми знаємо, що Він живе. Ми знаємо, що Він любить нас. Ми знаємо, що Він бажає, аби ми мали з Ним завітні стосунки. І ми знаємо, що Він хоче, аби ми надавали допомогу нашим сестрам і братам по всьому світу. А якщо ми так будемо чинити і будемо тими, хто надає допомогу іншим, то ми й самі відчуємо Його допомогу.

Ось наше свідчення: Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів скеровується пророком. Ми любимо його. Ми шануємо і підтримуємо його.

Ось наше свідчення: Джозеф Сміт — так —був пророком Відновлення, він відновив усе, зокрема і давній порядок стосовно жінок, які всі разом допомагають Ісусу Христу та людям. Наша мета від самого початку — з 1842 року — полягає в тому, щоб привести всіх дітей Небесного Батька назад додому. Ми знаємо, що це можливо завдяки Спасителю Ісусу Христу. Завдяки Його Спокуті ми можемо бути чистими, цілісними й освяченими та повернутися додому, в наш небесний дім, здобути піднесення і жити у присутності Небесного Батька і нашого Спасителя Ісуса Христа.

Усе почалося тут для нас, членкинь Товариства допомоги.

І яка це славетна можливість для нас — бути в цьому священному місці.

Ми відчували, що нас сьогодні оточують ангели.

Ось наше свідчення, сестри: вас люблять, про вас знають і ви є дорогоцінними в очах Бога. Ми залишаємо вам це свідчення у священне ім’я нашого Спасителя, Ісуса Христа, амінь.