Учення і Завіти 46–48

На вашу думку, чи відчувають ваші друзі і сусіди, що їх радо приймають на богослужіннях у вашому приході? Що ви робите, аби зробити ваші церковні збори місцями, куди люди захочуть повернутися? Поміркуйте, як ви можете застосувати пораду Господа, записану в Ученні і Завітах 46:1–7 (див. також 2 Нефій 26:24–28; 3 Нефій 18:22–23).

Ви також можете подумати про час, коли ви вперше відвідали церковні збори або збори іншої групи. Що робили люди, аби допомогти вам відчути, що вам там раді?

Див. також Мороній 6:5–9; “Ми прославляємо любов”, Гімни, № 97; “Welcome” (Вітаємо) [відео], “Євангельська бібліотека”.

1:17

Перші святі вірили в духовні дари, але їм потрібна була допомога, щоб розпізнати їх і зрозуміти їхню мету. Коли ви будете вивчати написане про дари Духа в Ученні і Завітах 46:7–33, поміркуйте про мету, “для [якої] їх дано” (вірш 8). Що ви дізнаєтеся про Бога — Подавця цих дарів?

Чи можете ви пригадати приклади, коли ви бачили, як люди використовували ці чи інші духовні дари? Як вони пішли “на благо дітям Бога”? (Вірш 26.) Ви також можете подивитися, чи зможете визначити приклади різних духовних дарів в уривках з Писань, як-от: 1 Царів 3:5–15; Даниїл 2:26–30; Дії 3:1–8; Геламан 5:17–19; Мормон 1:1–5; Етер 3:1–15; Учення і Завіти 6:10–12; Мойсей 7:13.

Вивчення духовних дарів може привести вас до роздумів про те, які дари Бог дав вам. Як ви можете використовувати ці дари, щоб благословляти Його дітей? Якщо у вас є патріарше благословення, можливо, там названо дані вам дари. Прочитавши виступ старійшини Джона С. Пінгрі мол. “Я маю роботу для тебе”, ви можете дізнатися про дари, про які ви не думали (Ліягона, лист. 2017, сс. 32–35).

Якщо ви хочете дізнатися, як розвивати духовні дари, вам може допомогти аналогія, наведена на початку виступу старійшини Хуана Пабло Віллара “Тренування наших духовних м’язів” (Ліягона, трав. 2019, с. 95). Які “вправи” можуть допомогти вам розвивати свої духовні дари?

Див. також Теми і запитання, “Holy Ghost” (Святий Дух), “Євангельська бібліотека”.

Покликання Джона Уітмера вести історію Церкви продовжувало давню традицію існування літописців серед народу Божого. Чому, на вашу думку, для Господа настільки важливо ведення історичних записів? Обміркуйте це, коли будете читати розділ 47, а також подібні настанови в 2 Нефій 29:11–12; Мойсей 6:5; Авраам 1:28, 31. Що, на вашу думку, Господь бажає, аби ви записували про своє життя?

На FamilySearch ви можете записувати спогади та історії з вашого життя — і життя ваших предків (див. FamilySearch.org).

Див. Генрі Б. Айрінг, “О, пам’ятайте ж, пам’ятайте”, Ліягона, лист. 2007, сс. 66–69.

Можливо, ви відчули б те, що відчув Джон Уітмер, коли хотів отримати запевнення, що його покликання прийшло від Бога. Що Господь сказав Джону Уітмеру — і вам — в Ученні і Завітах 47, щоб вдихнути у вас впевненість у виконанні покликань, які Він дає?

• Прочитавши Учення і Завіти 46:5 з вашими дітьми, поговоріть про те, що Спаситель хоче, щоб люди відчували, коли приходять у Церкву. Попросіть ваших дітей уявити, що вони побачили когось у Церкві вперше. Допоможіть їм попрактикуватися у тому, як допомогти цій людині відчувати, що їй там раді.

• Щоб допомогти вашим дітям дізнатися про духовні дари, описані в Ученні і Завітах 46:13–26, обдумайте таку ідею. Ви можете написати дари на аркушах паперу і заховати їх у різних куточках кімнати. Коли ваші діти знаходитимуть кожний аркуш, допоможіть їм побачити, де саме згадується той дар у розділі 46. Поговоріть з ними про кожний дар і про те, як він використовується, щоб благословляти інших (можуть допомогти описання в “Розділі 20: Дари Святого Духа” у посібнику Оповідання з книги Учення і Завіти, сс. 77–80).

  

  2:19

• Розкажіть вашим дітям про дари, які, на вашу думку, Небесний Батько дав їм, і нехай вони поговорять про дари, які вони помітили одне в одному. Згідно з Ученням і Завітами 46:8–9, 26, чому Небесний Батько дає нам духовні дари? Як ми можемо використовувати наші дари, щоб допомагати іншим?

• Нехай ваші діти знайдуть в Ученні і Завітах 47:1, 3, що Господь хотів, щоб зробив Джон Уітмер. Ви також можете поділитися одне з одним улюбленими історіями з Писань. Зверніть їхню увагу на те, що ми знаємо ці історії, оскільки хтось їх записав.

• Подумайте, як ви можете надихати ваших дітей записувати свою власну історію. Ви можете прочитати деякі записи з вашого особистого щоденника або розповісти історію про когось із предків (див. FamilySearch.org або додаток “Спогади”). Ви можете підказати ідеї для можливих записів у щоденнику, поставивши такі запитання: “Що сталося цього тижня такого, про що ви хотіли би повідомити вашим онукам?” або “У чому ви бачили руку Бога у вашому житті цього тижня?” Менші діти можуть намалювати те, що з ними відбувалося, або ви можете записати те, що вони розкажуть. Які благословення приходять завдяки веденню “постійно історі[ї]”? (Учення і Завіти 47:1.)

• Коли ви читатимете Учення і Завіти 48:2–3 з вашими дітьми, вам, можливо, потрібно буде пояснити, що люди приходили в Огайо зі сходу країни, і їм не було де жити. Що Господь попросив святих зробити, щоб допомогти їм? Допоможіть вашим дітям пригадати, що дав їм Бог і чим вони можуть поділитися з іншими. Ви також можете заспівати з ними таку пісню: “Щедрим ти будь завжди” (Збірник дитячих пісень, сс. 116–117).