Мойсей

Я народився у Єгипті в той час, коли мій народ, ізраїльтяни, були в рабстві. Наляканий збільшенням кількості рабів-ізраїльтян фараон наказав, щоб усіх ізраїльських хлопчиків вбивали при народженні. Аби захистити, моя мати переховувала мене три місяці після народження, а потім поклала у кошик серед заростей очерету в ріці Ніл. Дочка фараона знайшла мене і виховала, як свого сина².

Коли я став дорослим, то залишив Єгипет і оселився в мідіянськім краї. Там я знайшов прихильність Їтро, пастуха і священика, й одружився на його дочці Ціппорі. Від Їтро я отримав Мелхиседекове священство³.

Одного разу, коли я пас отару Їтро, Господь явився мені у палаючому кущі й покликав мене визволити дітей ізраїльських з рабства⁴.

Я повернувся до Єгипту і сказав фараонові, що він має звільнити Господній народ, але натомість фараон збільшив їхні тягарі. Господь насилав на єгиптян кілька кар, однак фараон закам’янів серцем і продовжував відмовлятися відпустити ізраїльтян. Остання кара полягала в тому, що ангел-руйнівник убив першонародженого сина в кожній єгипетській сім’ї. Ізраїльтяни захистилися від ангела-руйнівника, побризкавши одвірки дверей кров’ю безвадного ягняти і залишаючись у домівках. З моєю допомогою Господь запровадив свято Пасхи як обряд, щоб допомагати ізраїльтянам згадувати це диво кожного року⁵.

Ця остання кара змусила фараона піти на поступку і відпустити ізраїльтян. Однак потім фараон закам’янів серцем і послав свою армію наздогнати ізраїльтян, які вже вирушили в дорогу. Господь благословив мене силою розділити Червоне море, і ми втекли суходолом, у той час як море затопило армію фараона⁶.

Потім Господь вів нас через пустелю, йдучи хмарою вдень і стовпом вогню вночі. Він давав нам воду, манну і перепелиць⁷.

Я зійшов на гору Сінай, де перебував 40 днів, і отримав 10 заповідей від Господа. Коли я повернувся з гори, ізраїльтяни відвернулися від Бога і зробили золоте теля для поклоніння. Вони більше не були гідні отримати закон, який мені дав Бог, тож я розбив пластини, на яких було вигравіювано закон. Я повернувся на гору, де Господь дав мені менший закон, який названо моїм іменем—закон Мойсея⁸.

У пустині Господь відкрив мені план побудови скинії, тобто переносного храму. Ми носили скинію з собою під час мандрувань, аби мати змогу в ній поклонятися. У скинії народ отримував обряди, а я розмовляв з Господом “лице в лице, як говорить хто до друга свого”⁹. Господь також показав мені, як виготовити ковчег заповіту, священну реліквію, яка знаходилася у Святому святих, найсвященнішій частині скинії¹⁰.

Коли Господь наслав “огнистих зміїв”, щоб покарати ізраїльтян, мені було дано наказ зробити мідяного змія і підняти його на жердині, аби той, кого було покусано зміями, міг подивитися на нього і уздоровитися. Але через свою гордовитість і простоту завдання багато людей не подивилися і тому загинули¹¹.

Господь змусив ізраїльтян блукати пустинею 40 років, перш ніж дозволив їм увійти до обіцяної землі¹². Я не увійшов, але мене було “забрано Духом” до Господа¹³.